Ќј √Ћј¬Ќ”ё

 ињвський нац≥ональний ун≥верситет

≥мен≥ “араса Ўевченка

≤нститут м≥жнародних в≥дносин

кафедра м≥жнародних в≥дносин

та зовн≥шньоњ пол≥тики

”пор¤дник:

д.≥.н., професор ќ.ј.  оппель

Ќавчальна програма дисципл≥ни

 “≈ќ–≤ѓ ÷»¬≤Ћ≤«ј÷≤…

дл¤ студент≥в спец≥альност≥ Дм≥жнародн≥ в≥дносини Ф

«атверджено на зас≥данн≥ кафедри

м≥жнародних в≥дносин

≥ зовн≥шньоњ пол≥тики

протокол є 11 в≥д 22 травн¤ 2008 р.

 ињв - 2008

Ќавчальна програма з дисципл≥ни Ђ“еор≥њ цив≥л≥зац≥йї. ”кладач: доктор  ≥сторичних наук, професор  оппель ќлена јрнольд≥вна.

Ћектор: д.≥.н., проф.  оппель ќ.ј.

ѕогоджено

з науково-методичною ком≥с≥Їю

Ђ____ї ______________ 200__р.

___________________________

Ќавчальна дисципл≥на "“еор≥њ цив≥л≥зац≥й" Ї складовою осв≥тньо-профес≥йноњ програми п≥дготовки фах≥вц≥в за осв≥тньо-квал≥ф≥кац≥йним р≥внем "Ѕакалавр" з≥ спец≥альност≥ 6.030201 Ц "ћ≥жнародн≥ в≥дносини", напр¤му 0304 Ц "м≥жнародн≥ в≥дносини" .

ћета та завданн¤ дисципл≥ни Ц розкритт¤ наукового значенн¤ цив≥л≥зац≥йноњ парадигми в глобальному пол≥тичному анал≥з≥. –озгл¤даютьс¤ основн≥ етапи формуванн¤ теор≥њ цив≥л≥зац≥й, дос¤гненн¤ св≥товоњ науки в розробц≥ теор≥њ цив≥л≥зац≥й. ќсоблива увага прид≥л¤Їтьс¤ проблем≥ взаЇмод≥њ цив≥л≥зац≥й та характеру њњ впливу на м≥жнародн≥ в≥дносини. –озгл¤даютьс¤ р≥зноман≥тн≥ модел≥ св≥ту в концепц≥¤х пров≥дних в≥тчизн¤них та заруб≥жних вчених, роль та м≥сце ”крањни в цих процесах. —тудентам надаЇтьс¤ розум≥нн¤ основ цив≥л≥зац≥йноњ компаратив≥стики.

ћ≥сце дисципл≥ни в систем≥ п≥дготовки фах≥вц≥в у сфер≥ м≥жнародних в≥дносин.

Ќавчальна дисципл≥на "“еор≥¤ цив≥л≥зац≥й" вивчаЇтьс¤ студентами на третьому курс≥ прот¤гом пТ¤того семестру (лекц≥й 20 годин, практичних зан¤ть 16 годин, самост≥йна робота 36 годин).

«вТ¤зок з ≥ншими дисципл≥нами.

Ќавчальна дисципл≥на "“еор≥¤ цив≥л≥зац≥й" базуЇтьс¤ на дисципл≥нах Д¬ступ до спец≥альност≥ Дм≥жнародн≥ в≥дносиниФ, Д≤стор≥¤ дипломат≥њФ, Дѕор≥вн¤льна пол≥толог≥¤Ф, Дќснови св≥товоњ пол≥тикиФ, Д¬сесв≥тн¤ ≥стор≥¤Ф. ¬она Ї базовою дл¤ дисципл≥н Д≤стор≥¤ цив≥л≥зац≥йФ, Дћ≥жнародн≥ в≥дносини та св≥това пол≥тикаФ, Д“еор≥¤ м≥жнародних в≥дносинФ, Дћ≥жнародн≥ системи та глобальний розвитокФ.

јнал≥з ≥нформац≥йних джерел

Ѕазов≥ п≥дручники, навчальн≥ пос≥бники ( пункти У–екомендована л≥тератураФ), монограф≥њ, пос≥бники (пункти Уƒодаткова л≥тератураФ).

 онтроль знань:

 онтроль знань зд≥йснюЇтьс¤ за модульно-рейтинговою системою.

“ема 1

÷ив≥л≥зац≥¤ ¤к категор≥¤ глобального пол≥тичного анал≥зу

÷≥л≥ та завданн¤ курсу. «в'¤зок з ≥ншими науками. ѕредмет та об'Їкт. ћетодолог≥¤ та методи досл≥дженн¤ .

‘ункц≥њ дисципл≥ни: методолог≥чна, теоретико-п≥знавальна, св≥тогл¤дна, регул¤тивна, прогностична, аксеолог≥чна. ÷ив≥л≥зац≥¤ ¤к типолог≥чна одиниц¤ ≥стор≥њ м≥жнародних в≥дносин.

÷ив≥л≥зац≥йний, формац≥йний, державоцентриський та св≥т-системний п≥дходи до анал≥зу м≥жнародних в≥дносин: пор≥вн¤льний анал≥з. —п≥вв≥дношенн¤ цив≥л≥зац≥йного та формац≥йного п≥дход≥в. –озширенн¤ меж цив≥л≥зац≥йного п≥дходу до загально≥сторичноњ методолог≥њ.

 ќсновн≥ науков≥ категор≥њ дисципл≥ни та њх зм≥ст. ≈тимолог≥¤ терм≥ну "цив≥л≥зац≥¤". ≈волюц≥¤ пон¤тт¤ цив≥л≥зац≥¤ та його використанн¤ .

ќсновн≥ науков≥ центри, ¤к≥ займаютьс¤ досл≥дженн¤ми в галуз≥ цив≥л≥олог≥њ. –озвиток наукового напр¤му в ”крањн≥.

“ема 2

«ародженн¤ цив≥л≥зац≥йноњ самосв≥домост≥.

ѕопередники та теоретичн≥ п≥двалини цив≥л≥зац≥йноњ теор≥њ.  «ародженн¤ цив≥л≥зац≥йноњ самосв≥домост≥ в≥д —тародавн≥х час≥в до епохи ѕросв≥тництва.

ѕобудова абстрагованих моделей розвитку людства у простор≥ ≥ час≥. ÷икл≥чн≥сть та л≥н≥йн≥сть ¤к парадигми сприйн¤тт¤ ≥сторичного часу, ¤к модел≥ ≥сторичного часу.

≤сторична думка —тародавнього св≥ту (сх≥дна модель, греко-римська модель). ќсобливост≥ та головн≥ ознаки ≥сторичноњ думки середньов≥чч¤. ѕоЇднанн¤ цикл≥чност≥ та л≥н≥йност≥ в ≥сторичн≥й думц≥ —ередньов≥чч¤. ƒвочленний под≥л ≥стор≥њ. “рин≥тарна модель под≥лу ≥стор≥њ.

≤сторична думка на меж≥ середньов≥чч¤ та Ќового часу. Ќ.ћак≥авелл≥. ѕарадигма цикл≥чност≥ окремих народ≥в та метод пор≥вн¤льного досл≥дженн¤ в прац¤х ƒж.¬≥ко. ≤ндуктивний емп≥ризм ‘.Ѕекона, –.ƒекарта.

“ема 3

                   —творенн¤ перших цив≥л≥зац≥йних теор≥й.

«ародженн¤ теор≥њ цив≥л≥зац≥й на «аход≥. ≈поха просв≥тництва. ‘ранцузька   цив≥л≥зац≥йна школа. ‘≥лософсько-≥сторичн≥ системи ¬ольтера. ≤дењ прогресу   ј.“юрго.  ∆.ј. ондорсе про прогресивн≥ стад≥њ розвитку людства.  ритика ≥дей цив≥л≥зац≥њ ≥ прогресу в прац¤х ∆.-∆.–уссо. ѕогл¤ди на розвиток цив≥л≥зац≥й ƒ.ƒ≥дро, ∆.-ћ. ондорсе, ј.де —ен-—≥мона, ќ. онта, ‘.√≥зо,¬. узена, ≈. ≥нне, ј.ƒюмона, ≈.ƒюркгейма.

Ќ≥мецьк≥й вар≥ант теор≥њ цив≥л≥зац≥й. ≤.√.√ердер. √.√егель. √.–юккерт.

   јнгл≥йська школа. ѕарадигма цикл≥зму в епоху Ќового часу. Ќауково-узагальнююч≥ концепц≥њ стад≥йного поступу людства ј.‘ергюссона ≥ Ћ.ћоргана. ѕогл¤ди √.Ѕокл¤ ≥ √.—пенсера.

–озвиток л≥неарно-стад≥альних   моделей теор≥њ цив≥л≥зац≥й в перш≥й половин≥ ’≤’ ст. Ќац≥онал≥стськ≥ та позитив≥стськ≥ теор≥њ цив≥л≥зац≥й на «аход≥. ј. де —ен-—≥мон. ќ. онт. –озвиток теор≥њ цив≥л≥зац≥њ французькими ≥сториками( ‘.√≥зо).

—тановленн¤ теор≥њ локальних цив≥л≥зац≥й в друг≥й половин≥ ’≤’ ст. “еор≥¤ локальних цив≥л≥зац≥й в рос≥йськ≥й  ≥стор≥ограф≥њ другоњ половини ’≤’ ст.. ≤рац≥онал≥стськ≥ та романтичн≥ вар≥анти теор≥њ цив≥л≥зац≥й на «аход≥. ‘.Ўелл≥нг. —проби створенн¤ типолог≥њ та теор≥њ взаЇмод≥њ цив≥л≥зац≥й. Ў.–енувФЇ, “.-—.∆уфруа. ∆.ћ≥шле. ≈. ≥не. —тановленн¤ теор≥њ локальних цив≥л≥зац≥й в друг≥й половин≥ ’≤’ ст.. –асова теор≥¤ цив≥л≥зац≥й ∆.-ј.де √об≥но. √.–юккерт ≥ народженн¤ теор≥њ локальних цив≥л≥зац≥й. ѕозитив≥зм та конкретно-≥сторичн≥ п≥дходи до цив≥л≥зац≥й.

ƒва напр¤ми досл≥дженн¤ цив≥л≥зац≥й: матер≥ал≥стичний та культурно-≥сторичний.

 ультурно-≥сторичний п≥дх≥д.я.Ѕуркхардт.

ћатер≥ал≥стичний п≥дх≥д до досл≥дженн¤ цив≥л≥зац≥й в прац¤х ћ.¬ебера,  .ћаркса, представник≥в французькоњ школи јннал≥в (ћ.Ѕлок, Ћ.‘евр, ‘.Ѕродель).

“ема 4

ƒ≥алектика пол≥вар≥антност≥, пол≥цикл≥чност≥, пол≥л≥н≥йност≥,

стад≥йност≥ та цив≥л≥зац≥йноњ ун≥кальност≥ розвитку людства в теор≥¤х цив≥л≥зац≥й рос≥йськоњ цив≥л≥зац≥йноњ школи.

 онцепц≥¤ всесв≥тньоњ ≥стор≥њ ј.ƒ. антем≥ра, ¬.≤.“ат≥щева, ј.Ќ.–адищева.

–омантична теор≥¤ локальноњ цив≥л≥зац≥њ в –ос≥њ. ѕ.„аадаЇв. —ловТ¤ноф≥ли. “еор≥¤ локальноњ цив≥л≥зац≥њ в рос≥йськ≥й ≥стор≥ограф≥њ другоњ половини ’≤’ ст.. “еор≥¤ культурно-≥сторичних тип≥в Ќ.я.ƒан≥левського. “еор≥¤ стил≥стичноњ Їдност≥ цив≥л≥зац≥й  .Ќ.ЋеонтьЇва. ™враз≥йство та неоЇвраз≥йство.

                                                  “ема 5

                          “еор≥њ цив≥л≥зац≥й ’’ стол≥тт¤                   

ѕ≥дходи до визначенн¤ зм≥сту пон¤тт¤ "цив≥л≥зац≥¤". ¬изначенн¤ цив≥л≥зац≥њ через пон¤тт¤ "культура". ¬изначенн¤ цив≥л≥зац≥њ через сусп≥льство та сукупн≥сть його складових. –озширенн¤ меж цив≥л≥зац≥йного п≥дходу до загально≥сторичноњ методолог≥њ. ѕон¤тт¤ про цив≥л≥зац≥ю ¤к про соц≥окультурну макро- або суперсистему, ¤ка маЇ внутр≥шн≥й самост≥йний механ≥зм функц≥онуванн¤.

—в≥т цив≥л≥зац≥й в теоретичних модел¤х: "культурно-≥сторичний тип" (Ќ.ƒан≥левський), "висока культура" (ќ.Ўпенглер), "локальна цив≥л≥зац≥¤" (ј.“ойнб≥), "культурна суперсистема" (ѕ.—орок≥н), "модель культури" (ј. ребер). —хеми стад≥альноњ структури ≥стор≥њ людського сусп≥льства ( .ясперс, ё.яковець, ё.ѕавленко).

  Ўкола св≥т-системного анал≥зу. ѕрац≥ ј.‘ранка, ≤.”оллер≠стайна, —.—андерсона, ћ.ћелко, ¬.ћакнейла,  .„ейз-ƒанна.

—.’ант≥нгтон та його концепц≥¤ "з≥ткненн¤ цив≥л≥зац≥й". ‘.‘уку¤ма про к≥нець ≥стор≥њ ¤к зникненн¤ цив≥л≥зац≥йного р≥зноман≥тт¤.

ѕостмодерн≥стськ≥ концепц≥њ. Ќезах≥дна наука про цив≥л≥зац≥њ.

“ема 6

“рансформац≥њ структури та законом≥рност≥ цикл≥чноњ динам≥ки цив≥л≥зац≥й .

«аконом≥рност≥ цикл≥чноњ динам≥ки соц≥альних систем. ÷икл≥чн≥сть динам≥ки св≥тових цив≥л≥зац≥й. ≤сторичн≥ суперцикли в розвитку глобальноњ цив≥л≥зац≥њ.

÷ив≥л≥зац≥¤ ≥ час. ≤сторична цикл≥чн≥сть. ѕон¤тт¤ ≥сторичного часу.  ритер≥њ вим≥ру ≥сторичного часу. ‘ази цикл≥в. ѕринцип пол≥цикл≥чност≥ та його в≥дображенн¤ у виокремленн≥ локальних цив≥л≥зац≥й.

Ћ≥н≥йн≥сть ¤к парадигма сприйн¤тт¤ ≥сторичного часу: пол≥л≥н≥йн≥сть та монол≥н≥йн≥сть.

ƒинам≥ка локальних цив≥л≥зац≥й. ѕокол≥нн¤ цив≥л≥зац≥й. √рупи синхронних цив≥л≥зац≥й: середземноморсько-близькосх≥дна, аз≥йська, зах≥дноЇвропейська, американська, африканська.

“иполог≥¤ та динам≥ка людських цив≥л≥зац≥й в ≥сторичному аспект≥: ранн≥ цив≥л≥зац≥йн≥ системи, цив≥л≥зац≥њ осьового часу, цив≥л≥зац≥њ доколумбовоњ јмерики, середньов≥чн≥ цив≥л≥зац≥њ. ¬елик≥ географ≥чн≥ в≥дкритт¤ та њх цив≥л≥зац≥йн≥ насл≥дки. “иполог≥¤ та динам≥ка людських цив≥л≥зац≥й нового часу. “иполог≥¤ та динам≥ка людських цив≥л≥зац≥й в ’’ Ц на початку ’’1ст.

 ритер≥њ виокремленн¤ локальних цив≥л≥зац≥й: нац≥ональний, рел≥г≥йний, рег≥ональний. ‘актори, ¤к≥ визначають сутн≥сть цив≥л≥зац≥й: природне середовище, система веденн¤ господарства, соц≥альна орган≥зац≥¤, рел≥г≥¤, або ≥деолог≥¤, ¤ка граЇ роль рел≥г≥њ, пол≥тична система.

Ћокальн≥ цив≥л≥зац≥њ ¤к в≥дображенн¤ культурно-≥сторичних, етн≥чних, рел≥г≥йних, економ≥ко-географ≥чних особливостей крањни або групи крањн. ¬ар≥анти типолог≥њ локальних цив≥л≥зац≥й. ƒихотомний под≥л на зах≥дн≥ та сх≥дн≥ цив≥л≥зац≥њ. “ипи розвитку локальних цив≥л≥зац≥й: непрогресивн≥ форми ≥снуванн¤; цив≥л≥зац≥њ цикл≥чного розвитку (цив≥л≥зац≥њ —ходу); цив≥л≥зац≥њ прогресивного типу розвитку.

“ема 7

÷ив≥л≥зац≥йна компаратив≥стика

—тановленн¤ та загальн≥ принципи цив≥л≥зац≥йноњ компаратив≥стики. —учасна класиф≥кац≥¤ цив≥л≥зац≥й.

«агальн≥ критер≥њ дихотомного з≥ставленн¤. —х≥д та «ах≥д ¤к науков≥ пон¤тт¤ Ц символи локальних цив≥л≥зац≥й. –етроспективний анал≥з дихотом≥њ —х≥д-«ах≥д: д≥алектичний п≥дх≥д до св≥тогл¤дного, економ≥чного, техн≥чного, еколог≥чного потенц≥алу цив≥л≥зац≥й.  ритика  цив≥л≥зац≥йного дихотом≥зму.

“иполог≥¤ та визначенн¤ кор≥нь локальних цив≥л≥зац≥й. ÷ив≥л≥зац≥йний прост≥р св≥тогл¤дних моделей ¤к тип≥в сусп≥льного устрою. јнал≥з та оц≥нка духовноњ основи та культурних ознак христи¤нства, ≥сламу, буддизму.

«добутт¤ сх≥дних цив≥л≥зац≥й, дос¤гнут≥ шл¤хом використанн¤ науково-техн≥чного прогресу на баз≥ Їдност≥ влади та фактично верховн≥й власност≥ на землю.

«ах≥дна цив≥л≥зац≥¤. —.’ант≥нгтон про ознаки зах≥дноњ цив≥л≥зац≥њ. ‘ормуванн¤ та розвиток Ївроцентриського св≥ту. “ворчий та техн≥чний внесок зах≥дноњ цив≥л≥зац≥њ в еволюц≥ю людства.

 ультурно-цив≥л≥зац≥йн≥ блоки, њх пор≥вн¤льний анал≥з. ≤сламська цив≥л≥зац≥¤. ƒалекосх≥дна цив≥л≥зац≥¤. Ѕуддистська цив≥л≥зац≥¤. Ћатиноамериканська цив≥л≥зац≥¤.

                                                 “ема 8.

                                ”крањна в геоцив≥л≥зац≥йному простор≥

 ÷ив≥л≥зац≥йн≥ парадигми в ≥стор≥њ ”крањни.  онцепц≥¤ чотирьох етап≥в украњнськоњ державност≥ , њњ культурно-цив≥л≥зац≥йний зм≥ст. –оль м≥жнародних контакт≥в та ≥ноземних вплив≥в.

—уперечност≥ цив≥л≥зац≥йного визначенн¤ ”крањни.

”крањнська та св≥това пол≥тична думка про м≥сце ”крањни в св≥товому пол≥тичному простор≥. ѕроблема цив≥л≥зац≥йноњ ≥дентиф≥кац≥њ ”крањни в прац¤х заруб≥жних досл≥дник≥в.

—п≥вв≥дношенн¤ цив≥л≥зац≥йного визначенн¤ ≥ зовн≥шньопол≥тичноњ ор≥Їнтац≥њ.

”крањна в св≥тов≥й цив≥л≥зац≥њ ’’≤ ст. —тан, цив≥л≥зац≥йний потенц≥ал, розвитков≥ можливост≥ та перспективи ”крањни у сучасному св≥т≥.

                                                      “ема 9.

                                   ÷ив≥л≥зац≥йн≥ аспекти модерн≥зац≥њ.

 ритика однол≥н≥йних моделей модерн≥зац≥њ. ¬ар≥анти взаЇмод≥њ сучасност≥ ≥ самобутност≥: симб≥оз; модерн≥зац≥¤ проти традиц≥йност≥;синтез. ћодерн≥зац≥¤ ≥ революц≥¤.

÷ив≥л≥зац≥йне середовище ≥ модерн≥зац≥йн≥ процеси. —учасн≥ ставленн¤ до «аходу на —ход≥: поЇднанн¤ ст≥йкоњ традиц≥йност≥, замкнутост≥ та принцип≥в "в≥дкритост≥" ¤к поступов≥сть у сприйн¤тт≥ ≥ноземних знань та досв≥ду, дотриманн¤ певних правил та умов при в≥льному притоц≥ та в≥дбор≥ зах≥дних нововведень.

—проби —ходу запозичити риси зах≥дноњ модел≥ (ринкове господарство, приватна власн≥сть, в≥дкрит≥сть та демократ≥¤) та пристосувати њх до сх≥дних реал≥й.

—х≥д перед проблемою вибору шл¤х≥в модерн≥зац≥њ. “енденц≥¤ пристосуванн¤ до техн≥чних стор≥н зах≥дноњ цив≥л≥зац≥њ ≥ часткова адаптац≥¤ до глобальноњ соц≥ально-пол≥тичноњ структури.

“ема 10

ѕроблема взаЇмод≥њ цив≥л≥зац≥й

≥ характер њњ впливу на м≥жнародн≥ в≥дносини

—татус терм≥ну цив≥л≥зац≥¤ в м≥жнародних в≥дносинах. ¬иникненн¤ ¤вища м≥жнародних в≥дносин. Ќеол≥тична революц≥¤ ¤к вузловий момент початку цив≥л≥зац≥йноњ само≥дентиф≥кац≥њ, Їдиного, функц≥онально впор¤дкованого планетарно-≥сторичного процесу.

¬≥дсутн≥сть впор¤дкованоњ структурно-функц≥ональноњ Їдност≥ людства за час≥в ранн≥х та традиц≥йних цив≥л≥зац≥й.  онтакти в межах цив≥л≥зац≥й та цив≥л≥зац≥йних ойкумен. —истема пр¤мих та опосередкованих зв'¤зк≥в через ¬еликий Ўовковий шл¤х ¤к комун≥кац≥йна в≥сь цив≥л≥зац≥й. —истема морських комун≥кац≥й.

ќсновн≥ модел≥ взаЇмод≥њ цив≥л≥зац≥й.

 онцепц≥¤ з≥ткненн¤ цив≥л≥зац≥й: критичний анал≥з. ѕерш≥ зародки м≥ркувань в терм≥нах цив≥л≥зац≥йного з≥ткненн¤ —.’ант≥нгтон про фази в≥дносин м≥ж цив≥л≥зац≥¤ми. √еопол≥тична ф≥ксац≥¤ восьми потенц≥йних цив≥л≥зац≥й. ѕрирода майбутн≥х конфл≥кт≥в в прац¤х —.’ант≥нгтона. "—индром родинних крањн". "–оз≥рван≥ крањни".

‘ундаментал≥зм. –адикальн≥ рухи. √лобал≥зац≥¤ тероризму.

√лобал≥зац≥¤ ≥ взаЇмод≥¤ цив≥л≥зац≥й. Ќеол≥тична революц≥¤ ¤к вузловий момент початку цив≥л≥зац≥йноњ само≥нтеграц≥њ ¤к Їдиного функц≥онально впор¤дкованого планетарно-≥сторичного процесу.

ѕерех≥д в≥д раньоцив≥л≥зац≥йних систем до традиц≥йних цив≥л≥зац≥й. "ќсьовий час" ¤к пер≥од системноњ трансформац≥њ основ цив≥л≥зац≥йних систем перед≥ндустр≥ального типу.

 ƒол¤ цив≥л≥зац≥й в св≥т≥, що глобал≥зуЇтьс¤. ѕроблема формуванн¤ св≥товоњ глобальноњ макроцив≥л≥зац≥йноњ системи. —в≥това цив≥л≥зац≥¤ ¤к етап в ≥стор≥њ людства, наддовгостроковий ≥сторичний цикл. ќсновн≥ етапи розвитку св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ. ѕерший суперцикл Ц неол≥тична цив≥л≥зац≥¤, ранньокласова цив≥л≥зац≥¤, антична цив≥л≥зац≥¤. ƒругий суперцикл Ц середньов≥чна цив≥л≥зац≥¤, перед≥ндустр≥альна цив≥л≥зац≥¤, ≥ндустр≥альна цив≥л≥зац≥¤. “рет≥й суперцикл Ц пост≥ндустр≥альна цив≥л≥зац≥¤. ѕон¤тт¤ еп≥центру суперциклу цив≥л≥зац≥й.

÷ив≥л≥зац≥йна альтернатив≥стика про основн≥ умови та шл¤хи переходу до ¤к≥сно новоњ цив≥л≥зац≥њ, ¤ка спроможна подолати глобальн≥ проблеми сучасност≥. ѕрац≥ √.√ендерсон, ћ.‘ергюссон, Ћ. Ѕроуна.

—писок л≥тератури

ќсновноњ

1. »онов ».Ќ. ’ачатур¤н ¬.¬. “еори¤ цивилизаций от античности до конца ’1’ века Ц —ѕЅ.: јлетей¤, 2002.

2. ≈расов Ѕ.—. ÷ивилизации: ”ниверсалии и самобытность. Ц ћ.: Ќаука, 2002.

3.  оппель ќ.ј., ѕархомчук ≈.—. ћ≥жнародн≥ системи та глобальний розвиток Ц  . , 2006.

4.   узык Ѕ.Ќ., яковец ё.¬. ÷ивилизации: теори¤, истори¤, диалог, будущее.  ¬ двух  томах. Ц ћ., »нститут экономических стратегий, 2006.

5. ѕавленко ё. ≤стор≥¤ св≥товоњ цив≥л≥зац≥њ: —оц≥окультурний розвиток людства. Ц  .: Ћиб≥дь, 1999.

6. —равнительное изучение цивилизаций: ’рестомати¤.: ”чеб. пособие дл¤ студентов вузов / —ост., ред. и вступ. ст. Ѕ.—.≈расов. Ц ћ.: јспект ѕресс, 1999.

ƒодатковоњ

7. јльтернативные пути к цивилизации:  ол. моногр. / ѕод ред. Ќ.Ќ. ра≠дина, ј.¬. оротаева, ƒ.ћ.Ѕондаренко, ¬.ј.Ћынши. Ц ћ.: Ћогос, 2000.

8. Ѕестужев-Ћада ».¬. јльтернативна¤ цивилизаци¤. Ц ћ.: √уманит. изд. ÷ентр ¬Ћјƒќ—, 1998.

9. Ѕродель ‘. ћатериальна¤ цивилизаци¤, экономика и капитализм в ’VI-’V≤≤≤ вв.: ѕер. с франц. Ц ћ., 1988-1992. Ц“.1-3.

10. ¬асиленко ».ј. ѕолитическа¤ глобалистика: ”чебное пособие дл¤ вузов.- ћ.: Ћогос, 2000.

11. ¬айнтруб ».¬. —в¤щенные лики цивилизаций. Ц  иев, 2001.

12. √еопол≥тичне майбутнЇ ”крањни: ћ≥жнар. наук.-практ. конф. Ц  .: ƒиплом. акад. ”крањни, 1998.

13. ƒанилевский Ќ.я. –осси¤ и ≈вропа. ¬згл¤д на культурные и политические отношени¤ слав¤нского мира к германо-романскому. Ц ћ., 1991.

14. ƒискусси¤ вокруг цивилизационной модели: —.’антингтон отвечает оппонентам // ѕолитические исследовани¤ (ѕолис). Ц ћ., 1994.

15. ƒугин ј. ќсновы геополитики. √еополитическое будущее –оссии. Ц ћ.: јрктоге¤, 1997.

16.  √умилев Ћ.Ќ. Ётногенез и биосфера «емли. Ц ћ., 1993.

17.  оппель ќ.ј. ѕроблема взаЇмод≥њ цив≥л≥зац≥й ≥ характер њњ впливу на м≥жнародн≥ в≥дносини // ¬≥сн.  иев. ун-та. Ц —ер. ћ≥жнародн≥ в≥дносини. Ц 2002. Ц є 21-24.

18.  оппель ќ.ј. ”крањна в контекст≥ св≥тових цив≥л≥зац≥й // јктуальн≥ проблеми м≥жнародних в≥дносин. Ц 2002. Ц ¬ип. 32. Ц „.1.

19.  узьменко ¬.ј., –оманчук ќ. . Ќа пороз≥ надцив≥л≥зац≥њ: роздуми про майбутне. Ц Ћьв≥в, 1991.

20. ћоисеев Ќ.Ќ. —удьба цивилизации. ѕуть раз ума. Цћ.; ћЌЁѕ”, 1998.

21. ћоисеева Ћ.ј. »стори¤ цивилизаций. Ц –остов/н ƒ.: ‘еникс, 2000.

22. ќстровский ј.¬. »стори¤ цивилизаций. Ц —ѕб, 2000.

23. ѕолитологи¤. ”чебн. / ѕод ред. ћ.ј.¬асилика. Ц ћ.: ёристъ, 1999.

24. ѕолитологи¤: хрестомати¤ / ћ.ј.¬асилик, ћ.—.¬ершинин. Ц ћ.: √ардарики, 1999.

25. —равнительное изучение цивилизаций мира (междисциплинарный подход). Ц ћ.: »¬» –јЌ, 2000.

26. —еменникова Ћ.». ÷ивилизации в истории человечества. Ц Ѕр¤нск, 1998.

27. “каченко ¬.ћ. ”крањна на меж≥ цив≥л≥зац≥й. Ц  ., 1995.

28. “ойнб≥ ј.ƒж. ƒосл≥дженн¤ ≥стор≥њ: ” 2 т. Ц  .: ќснови, 1995.

29. “ойнби ј. ƒж.. ÷ивилизации перед судом истории. Ц ћ., 1996.

30. ”довик —.Ћ. √лобализаци¤: семиотические подходы.- Ђ–ефл букї, Ђ¬алкерї, 2002.

31. ’антингтон —.  —толкновение цивилизаций. ћ.: ќќќ Ф»здательство ј—“Ф, 2003.

32. ÷ивилизации: ѕроблемы глобалистики и глобальной истории /  - ћ., Ќаука, 2002.

33. Ўпенглер ё. «акат ≈вропы. ќчерки мифологии мировой истории. Ц ћ., 1993.

34. яковец ё.¬.  √лобализаци¤ м взаимодействие цивилизаций. ћ., У™кономика, 2003.

35. яковец ё.¬.  »стори¤ цивилизаций. 2 изд. Цћ.; ¬ладос, 1997.

36. ясперс  . —мысл и назначение истории. Ц ћ., 1991.

37. Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. Ц N.Y., 1996

38. Macro-sociology theory // Ed. By S.N. Eisenstadt. Ц L., 1985.

39. Macro-sociology, theory, analysis and comparative studies. Ц L.: 1977.

40. Civilizations and world systems: studying world-historical change /Stephen K. Sanderson, editor. 1995.

41. Mc. Grew Anthony J. Lewis Paul U. Global Politics. Globalization and the Nation-State. Ц Polity Press, 1992.

42. The World System five hundred years or five thousand // Ed. By Andre Yonder Frank and Barry K. Gill // Routledge, 1993.

43. Wallerstein I. The Modern World System. Ц N.Y., 1974.

ƒжерела Internet

http: \\helen-koppel.narod.ru Ц сайт  оппель ќлени јрнольд≥вни.

http: \\ www.alcazar.com\ wwwvI_idc\ index.html Ц питанн¤ всесв≥тнього розвитку.

http: \\ www. socsciresearch. Com Ц матер≥али по загальним питанн¤м сусп≥льних наук, сайт по ц≥в≥л≥олог≥њ.

http: \\ www. vanderbilt. edu.\ Ц rtucker\ polisci\ Ц ресурси по пол≥тичним наукам.