†Ќа главную

  атегор≥альний апарат науки про м≥жнародн≥ в≥дносини. ѕроблема истематизац≥њ.

¬ажливим Ї завданн¤ систематизац≥њ категор≥й, ¤кими користуЇтьс¤ наука про м≥жнародн≥ в≥дносини. Ќеобх≥дним Ї розробка њњ категор≥ального апарату.

ѕри цьому п≥д систематизац≥Їю маЇтьс¤ на уваз≥ впор¤дкуванн¤ категор≥й, њхнЇ взаЇмне пов'¤зуванн¤ у рамках в≥дкритоњ, динам≥чноњ, але ц≥л≥сноњ терм≥нолог≥чноњ системи, ¤ка б адекватно в≥дбивала реальн≥ зв'¤зки, що характеризують сучасну м≥жнародну пол≥тичну систему - ¤к на загальносистемному, так ≥ на елементному р≥вн¤х.

 “≥льки при на¤вност≥ впор¤дкованого, систематизованого категор≥ального апарата та або ≥нша наука - природнича, сусп≥льна або гуман≥тарна - може розраховувати на одержанн¤ б≥льш-менш точноњ картини досл≥джуваного нею об'Їкта.

≤стор≥Їю людськоњ думки доведено, що немаЇ (≥ не може бути) н≥ Їдиних критер≥њв систематизац≥њ категор≥й, н≥, природно, Їдиноњ системи категор≥й. ¬иб≥р конкретних критер≥њв ≥ конкретноњ системи визначаЇтьс¤ багатьма факторами, починаючи в≥д р≥вн¤ розвитку об'Їкта досл≥дженн¤ й к≥нчаючи теоретичними ≥нтересами досл≥дника ≥ його практичних завдань. ўо стосуЇтьс¤ науки про м≥жнародн≥ в≥дносини, на даному етап≥ њњ розвитку й теоретики, ≥ пол≥тики в≥дчувають ≥стотн≥ прогалини, насамперед, у систем≥ категор≥й, ¤ка даЇ загальне у¤вленн¤ про сучасн≥ м≥жнародн≥ в≥дносини ≥ на макрор≥вн≥, ≥ на р≥вн≥ окремих елемент≥в.

ѕритаманну м≥жнародним в≥дносинам категор≥альну систему можна було б умовно розбити на три групи.

ѕо-перше, на категор≥њ, що ф≥ксують базов≥ онтолог≥чн≥ ознаки м≥жнародних в≥дносин, наприклад, Ђбезпекаї (Ђм≥жнародна безпекаї), Ђстаб≥льн≥стьї, Ђсв≥товий пор¤докї (Ђсв≥топор¤докї), Ђсилаї (з пропонованим ƒж.ЌаЇм под≥лом останньоњ на Ђтверду силуї ≥ Ђм'¤ку силуї), Ђбаланс силї, Ђбаланс ≥нтерес≥вї, Ђконсенсусї ≥ т.д.

ѕо-друге, категор≥њ, що ф≥ксують стан в≥дносин м≥ж субТЇктами, що виступають на св≥тов≥й арен≥, такими ¤к Ђв≥йнаї, Ђмирї, Ђсп≥вроб≥тництвої, Ђпартнерствої, Ђзалежн≥стьї, Ђгегемон≥¤ї ≥ т.п.

ѕо-третЇ, категор≥њ, що ф≥ксують зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ ¤к у в≥дносинах м≥ж окремими крањнами, так ≥ в рамках св≥товоњ пол≥тичноњ системи в ц≥лому: Ђ≥нтеграц≥¤ї, Ђдез≥нтеграц≥¤ї, Ђтранзитї, Ђмодерн≥зац≥¤ї, Ђглобал≥зац≥¤ї ≥ т.д.

 атегор≥њ можна под≥лити на ≥ три групи Ц загальнонауков≥, категор≥њ сум≥жних дисципл≥н, власн≥ науков≥ категор≥њ.

¬икористанн¤ теор≥њ систем в м≥жнародно-пол≥тичних досл≥дженн¤х потребуЇ запровадженн¤ таких головних категор≥й:

 стан системи, тобто сукупн≥сть параметр≥в, ¤к≥ характеризують њњ функц≥онуванн¤;

границ¤ системи Ц анал≥тична межа поширенн¤ системи;

середовище - те, що впливаЇ на систему ≥ з чим вона взаЇмод≥Ї. –озр≥зн¤ють два види середовища Ц зовн≥шнЇ (оточенн¤ системи) та внутр≥шнЇ (контекст).

—истеми та процеси, ¤к≥ складають зовн≥шнЇ середовище системи, мають власну ≥Їрарх≥ю та конкретне сп≥вв≥дношенн¤ з ц≥Їю системою, знаход¤чись одночасно у взаЇмод≥њ м≥ж собою та з ц≥Їю системою.

ѕроблема зовн≥шнього середовища системи Ї проблемою виокремленн¤ най≥стотн≥ших зв'¤зк≥в системи з навколишн≥м св≥том. ÷≥ процеси можна узагальнити наступним чином: природн≥ (географ≥чн≥, кл≥матичн≥, ресурсн≥);соц≥альн≥; св≥тов≥; внутр≥шньосусп≥льн≥.

јнал≥з м≥жнародних систем передбачаЇ врахуванн¤ зв'¤зк≥в з ноосферою. ÷ей аспект знаходить в≥дображенн¤ в посиленн≥ значенн¤ глобальних проблем.

ƒл¤ держави система м≥ждержавних в≥дносин ¤вл¤Ї собою зовн≥шнЇ середовище. ѕ≥д њњ впливом в значн≥й м≥р≥ формуЇтьс¤ њњ зовн≥шньопол≥тична д≥¤льн≥сть, у н≥й вона реал≥зуЇтьс¤, у н≥й держави взаЇмод≥ють одна з одною.

вх≥д у м≥жнародну систему розум≥Їтьс¤ ¤к канал, через ¤ке середовище впливаЇ на систему.

вих≥д системи розум≥Їтьс¤ ¤к канал, через ¤кий вона д≥Ї на середовище, пристосовуючи його до своњх потреб.

структура Ц сукупн≥сть функц≥ональних елемент≥в системи, об'Їднаних визначеними зв'¤зками;

«м≥ст пон¤тт¤ структури м≥жнародноњ системи маЇ дек≥лька аспект≥в:

u сп≥вв≥дношенн¤ елемент≥в системи;

u зас≥б орган≥зац≥њ елемент≥в у систему;

u сукупн≥сть примус≥в ≥ обмежень, що випливають з ≥снуванн¤ системи дл¤ њњ елемент≥в.

¬иокремлюютьс¤ наступн≥ структурн≥ вим≥ри м≥жнародних систем:

1)  онф≥гурац≥¤ сп≥вв≥дношенн¤ сил. ÷е пон¤тт¤ включаЇ наступн≥ аспекти: меж≥ системи; под≥л сил м≥ж р≥зними д≥йовими особами; в ¤к≥й спос≥б д≥йов≥ особи розташован≥ на географ≥чн≥й мап≥.  онф≥гурац≥¤ сп≥вв≥дношенн¤ сил в≥дображаЇ ≥снуванн¤ центр≥в сили. ¬она залежить в≥д к≥лькост≥ головних актор≥в та характеру в≥дносин м≥ж ними (два типа Ц б≥пол¤рн≥сть та монопол¤рн≥сть). як пише –.јрон у прац≥ "ћир та в≥йна м≥ж нац≥¤ми", "структура м≥жнародноњ системи завжди Ї ол≥гопол≥стичною. ¬ кожну з епох головн≥ учасники визначали систему б≥льшою м≥рою, ан≥ж вони визначалис¤ нею"

2) ≤Їрарх≥¤ актор≥в. ¬она в≥дображаЇ њх фактичну нер≥вн≥сть з точки зору в≥йськово-пол≥тичних, економ≥чних, ресурсних, ≥деолог≥чних та ≥нших можливостей впливу на систему.

3) √омоген≥сть або гетероген≥сть. ¬она в≥дображаЇ ступ≥нь згоди, що ≥снуЇ у актор≥в в≥дносно тих чи ≥нших принцип≥в або ц≥нностей. –.јрон називаЇ гомогенними системами так≥, в ¤ких держави належать до одного типу, спов≥дують одну й ту ж саму концепц≥ю пол≥тики. √етерогенними вважаютьс¤ системи, в ¤ких держави орган≥зован≥ за р≥зними принципами ≥ под≥л¤ють суперечлив≥ ц≥нност≥.

√омогенн≥сть ≥ гетерогенн≥сть включають в себе р≥зн≥ модальност≥, незл≥чен≥ нюанси. —истема Ї б≥льш або менш гомогенною чи гетерогенною: гомогенною в одн≥й зон≥, гетерогенною в ≥нш≥й; гомогенною в часи миру, гетерогенною в часи в≥йни; гетерогенною з частковим дотриманн¤м дипломатичного правила невтручанн¤, гетерогенною ≥з застосуванн¤м дипломатичноњ техн≥ки п≥дривноњ революц≥йноњ д≥¤льност≥. √етерогенн≥сть може бути гетерогенн≥стю соц≥альних структур або гетерогенн≥стю пол≥тичних режим≥в, гетерогенн≥стю б≥льше ≥дей, ан≥ж реальностей, або навпаки, гетерогенн≥стю б≥льше реальностей, ан≥ж ≥дей.

4) ¬нутр≥шн≥й режим, тобто сукупн≥сть формальних та неформальних принцип≥в та норм, угод та процедур прийн¤тт¤ р≥шень, до ¤кого приводить конф≥гурац≥¤ сп≥вв≥дношенн¤ сил.

«м≥на вказаних ознак призводить до зм≥н в систем≥ або зм≥ни самоњ системи.

‘ункц≥Їю системи Ї њњ реакц≥¤ на вплив середовища, спр¤мована на збереженн¤ визначеного типу в≥дносин м≥ж елементами системи.

‘ункц≥¤ системи Ї про¤вом ¤костей системи у взаЇмод≥њ з ≥ншими об'Їктами системного та несистемного пор¤дку, визначеноњ в≥дносно ст≥йкоњ реакц≥њ системи на внутр≥шнЇ та зовн≥шнЇ середовище, реакц≥Їю на внутр≥шн≥ та зовн≥шн¤ зм≥ни, засобом вир≥шенн¤ протир≥ч м≥ж системою та оточуючим середовищем.

модель Ц спец≥ально синтезований дл¤ зручност≥ досл≥дника об'Їкт, адекватний ц≥л¤м досл≥дженн¤;

 рух системи Ц зм≥ни њњ стану, ¤к≥ викликан≥ ¤к внутр≥шн≥ми, так ≥ зовн≥шн≥ми причинами;

 керуванн¤ системою Ц вплив на нењ, ¤кий забезпечуЇ наданн¤ њй в≥дпов≥дних ¤костей або стан≥в;

безпека ¤к головна ¤к≥сть системи.

—истема Ц це сукупн≥сть елемент≥в, ¤к≥ знаход¤тьс¤ у взаЇмод≥њ один з одним. ќтже, елементи Ц це найпрост≥ш≥ складов≥ системи, межа припустимого членуванн¤ в обс¤гах даноњ ¤кост≥ системи, м≥н≥мальний нос≥й ц≥Їњ ¤кост≥ в систем≥, ¤кий виконуЇ в н≥й визначену роль. ¬ той самий час кожен елемент системи може виступати ¤к п≥дсистема, ¤ка маЇ власну сукупн≥сть елемент≥в.

ƒержава Ї елементом м≥жнародноњ системи, але одночасно ≥ внутр≥шньо складною системою вищого пор¤дку по в≥дношенню до сучасноњ м≥жнародноњ системи. ѕор≥вн¤но висока самост≥йн≥сть держави ¤к елемента м≥жнародноњ системи по¤снюЇтьс¤ тим, що вони виникли ран≥ше ≥ ≥снують довше, н≥ж сучасна м≥жнародна система.

—учасна м≥жнародна система знаходитьс¤ у процес≥ становленн¤ ≥ не може вважатис¤ остаточно ц≥л≥сною. ¬ той же час у сучасних держав ¤к систем р≥вень ц≥л≥сност≥ набагато вище. ¬ищий у пор≥вн¤нн≥ з м≥ждержавними в≥дносинами пор¤док орган≥зац≥њ сусп≥льства ≥ держави накладаЇ особливий в≥дбиток на в≥дносини м≥ж елементом-державою ≥ вс≥Їю системою м≥ждержавних в≥дносин. ÷е знаходить в≥дображенн¤ в ≥стотному розширенн≥ меж свободи та незалежност≥ елемента Ц держави в≥д системи, високому ступен≥ њњ активност≥ в функц≥онуванн≥ та розвитку системи.

¬ межах будь-¤коњ соц≥альноњ системи будь-¤кого р≥вн¤ м≥н≥мальним нос≥Їм соц≥альноњ системноњ ¤кост≥ Ї людина.

«наченн¤ внутр≥шньосистемних в≥дносин дл¤ кожного окремого елемента системи тим б≥льше, чим б≥льша к≥льк≥сть елемент≥в (держав та ≥нших) утворюЇ цю систему. јдже матер≥альн≥ можливост≥ елемента Ї несп≥вставимими з можливост¤ми багатьох ≥нших елемент≥в, ¤к≥ п≥дкр≥плен≥ системними ¤кост¤ми утворенн¤, до ¤кого вход¤ть ц≥ елементи.

ƒержава приймаЇ участь в систем≥ м≥ждержавних в≥дносин в двох головних ¤кост¤х:

u завжди ¤к ≥ндив≥дуальний нос≥й своњх нац≥ональних ≥нтерес≥в;

u ¤к частина м≥жнародноњ структури, ¤ка реал≥зуЇ колективн≥ ≥нтереси та ц≥л≥. ÷е Ї св≥дченн¤м пол≥структурност≥ системи.

—истема м≥жнародних в≥дносин Ї головною, синтезуючою все ≥нше одиницею наукового анал≥зу, найвищим р≥внем досл≥дженн¤ цих в≥дносин.

ќсобливого значенн¤ набуваЇ д≥алектика ц≥лого та частини, системи та њњ елемент≥в. ’оча ц≥ елементи ≥нтегрован≥ в систему, вони Ї р≥зно¤к≥сними та р≥знор≥дними. јле в той же час вони Ї нос≥¤ми ¤кост≥ ц≥Їњ системи, що робить њх сум≥сними в ц≥й систем≥. ¬иникаЇ внутр≥шн¤ орган≥зац≥¤ системи, народжуЇтьс¤ њњ структура, ≥Їрарх≥¤, оформлена з р≥зними р≥вн¤ми. ≤снуЇ т≥сний зв'¤зок м≥ж системою та њњ елементами.

«д≥йснюючи своњ зовн≥шньопол≥тичн≥ функц≥њ, держава вступаЇ в в≥дносини з ≥ншими державами ≥ стаЇ тим самим "елементом" системи м≥ждержавних в≥дносин. як "елемент", вона впливаЇ на систему, й сама, в свою чергу, в≥дчуваЇ вплив з њњ боку. ƒержави, знаход¤чись у стан≥ взаЇмод≥њ та взаЇмозв'¤зку одна з одною, утворюють, таким чином, особливу систему в≥дносин, ¤ка маЇ свою специф≥чну природу, ¤кост≥ та законом≥рност≥, ¤к≥ виход¤ть за меж≥ законом≥рностей життЇд≥¤льност≥ держав, що до нењ вход¤ть. —истема складаЇтьс¤ з держав, але не ¤вл¤Ї собою просту суму њх складових. ¬ той же час кожна держава у склад≥ системи ¤вл¤Ї собою далеко не те, чим вона Ї ¤к окремо вз¤те утворенн¤. ƒержава про¤вл¤Ї т≥ своњ ¤кост≥, ¤кими вона завд¤чуЇ саме фактов≥ своЇњ належност≥ до системи.

¬ основ≥ системноњ взаЇмод≥њ лежить насамперед взаЇмозалежн≥сть держав. ÷¤ взаЇмозалежн≥сть в≥дображаЇтьс¤ у визначен≥й впор¤дкованост≥ в≥дносин, ¤ка знаходить в≥дображенн¤ в структур≥ њхн≥х зв'¤зк≥в, у систем≥ р≥вноваги сил та союз≥в держав, тобто в ¤вищах, ¤к≥ мають характерн≥ ознаки системних в≥дносин.

¬заЇмозалежн≥сть спри¤Ї самозбереженню системи, в≥дштовхуючи в≥д себе "несистемн≥" д≥њ держав, тобто так≥ д≥њ, ¤к≥ порушують законом≥рност≥ функц≥онуванн¤ системи.