ІНСТИТУТ
МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
Київський національний університет
Інститут міжнародних відносин
МІЖНАРОДНІ СИСТЕМИ ТА ГЛОБАЛЬНИЙ РОЗВИТОК
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ
затверджено Вченою Радою
Інституту
Протокол № ____ “ ” 2010 р.
КИЇВ – 2010
Нормативна дисципліна “Міжнародні системи та глобальний розвиток” є підсумковою для магістрів і завершується іспитом (заліком). Курс має на меті висвітлення теоретичних та практичних аспектів міжнародно-політичної науки, методів дослідження нею свого об’єкту. Курс передбачає розгляд закономірностей становлення, функціонування та зміни міжнародних систем, дій та взаємодій міжнародних систем різних рівнів та структур у конкретних проявах в умовах глобального розвитку і в контексті світового політичного процесу. Особлива увага приділяється розгляду та аналізу особливостей та основних напрямів системного підходу до дослідження міжнародних відносин, типології та структури міжнародних систем. Аналізується історичний розвиток міжнародних систем..
Висвітлюються основні політичні проблеми глобального розвитку. Розглядається поняття цивілізаційної системи як самодостатньої та відносно автономної історичної реалії. Аналізуються концепції, прогнозуючи перспективи глобального розвитку, чинники глобального розвитку.
Мета та завдання дисципліни
Головним завданням дисципліни “Міжнародні системи та глобальний розвиток” є підготовка фахівців , здатних виконувати висококваліфіковану аналітичну, організаційну, дослідницьку та викладацьку роботу в галузі міжнародних відносин та зовнішньополітичної діяльності.
В результаті вивчення дисципліни магістри мають засвоїти:
- основні теоретичні проблеми міжнародно-політичної науки, методи дослідження нею свого об’єкту;
- особливості та основні напрями системного підходу до дослідження міжнародних відносин;
- закономірності та головні тенденції глобального розвитку;
- зміст сучасних наукових поглядів на характер глобального розвитку, основні тенденції та проблеми, які йому притаманні; на сучасне міжнародне становище та процеси, що відбуваються як на глобальному, так і на регіональному рівнях, в різних країнах та регіонах;
В результаті вивчення дисципліни магістри мають вміти:
- узагальнювати та систематизувати основні положення та висновки світової наукової думки про міжнародні відносини;
- застосовувати отримані знання для вирішення практичних завдань, пов'язаних із здійсненням зовнішньополітичного курсу України, зміцненням її міжнародного авторитету та позицій на світовій арені в рамках своєї професійної діяльності;
- оцінювати та прогнозувати конкретну ситуацію в міжнародних відносинах, світовій політиці з метою захисту державних інтересів та підвищення міжнародного авторитету України, активно відстоювати міжнародні позиції української держави;
- збирати, узагальнювати та аналізувати міжнародну інформацію і давати оцінку міжнародної обстановки, подіям у внутрішньополітичному житті зарубіжних країн та їх зовнішньополітичної діяльності;
- розглядати та досліджувати документи, формулюючи обґрунтовані пропозиції та рекомендації по їх реалізації;
- брати участь у підготовці виступів на міжнародних переговорах, нарадах, конференціях, в міжнародних організаціях;
- використовувати раціональні методи пошуку, відбору та використання інформації, здійснювати її перевірку та класифікувати джерела; орієнтуватися у літературі за фахом, проводити лекційну роботу;
- на практиці застосовувати знання і навички наукової організації праці у галузі міжнародних відносин, зовнішньої політики та дипломатії.
Місце дисципліни в системі підготовки фахівців у сфері міжнародних відносин:
Нормативна дисципліна “Міжнародні системи та глобальний розвиток” є професійно-орієнтованою дисципліною освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем “магістр” зі спеціальності “міжнародні відносини” та « міжнародна інформація» напряму – “міжнародні відносини”.
Тема 1. Міжнародні системи та глобальний розвиток як наукова спеціальність і навчальна дисципліна.
Явище міжнародних відносин та основні етапи його еволюції. Багатодициплінарність як особливість дослідження міжнародних відносин. Система наук про міжнародні відносини.
Етапи формування наукової та навчальної дисципліни. Основні наукові школи дослідження.
Місце і значення дисципліни в системі міжнародно-політичних наук, зв’язок з політологією та соціологією міжнародних відносин. Концептуальні підходи щодо аналізу міжнародних систем і глобальних змін. Джерельна база та історіографія.
Функції дисципліни: методологічна, теоретико-пізнавальна, світоглядна, регулятивна, прогностична, аксеологічна.
Провідні дослідницькі центри, які вивчають міжнародні системи і глобальний розвиток. Розвиток наукового напряму в Україні.
Тема 2. Завдання і структура курсу.
Об’єкт і предмет курсу. Поняття глобального розвитку, його системний характер. Глобальний простір і глобальний час. Динаміка глобального розвитку. Цивілізаційно-історичний час-простір (хронотоп). Понятійний ряд «переміни-зміни-трансформація-еволюція-розвиток», головні критерії їх розрізнення. Лінійність, циклічність, стадійність. Циклічні та лінійні моделі глобального розвитку. Циклічність та періодичність. Цикли та хвилі.
Основні парадигми дослідження глобального розвитку. Формаційна парадигма. Світ-системний підхід. Цивілізаційний підхід. Діалектика циклічності, лінійності, стадійності та цивілізаційної унікальності розвитку людства в дослідженні політичних проблем глобального розвитку.
Тема 3. Концептуально-теоретичні засади системних досліджень.
Гносеологія міжнародних відносин. Умови та можливості достовірного знання в галузі міжнародних відносин.
Парадигмальна еволюція та системні функції в науці. Механістична, енергетична, інформаційна та організаційна парадигми.
Поняття системи. Класифікація систем. Транскрипції системи в сучасній науці про міжнародні відносини. Атрибути міжнародних систем.
Дескриптивний та конструктивний підходи до визначення системи. Онтологічна та гносеологічна системність. Головні аспекти гносеологічної системності. Теорія міжнародних систем та її складові.
Тема 4. Міжнародні системи як об”єкт наукового дослідження.Етапи системних досліджень міжнародних відносин.
Варіанти загальної теорії систем та їх вплив на системні дослідження міжнародних відносин.О.Богданов, Л. Берталанфі.
Варіанти спеціальних системних теорій. Н.Віннер. Д.Істон, М.Вебер.
Системний підхід в міжнародно-політичний науці. Т.Парсонс, М.Каплан, Д.Істон, Б.Бузан, Р.Литтл.
Рівневий аналіз міжнародних відносин. К. Уолтц, М.Каплан, Д.Сінгер.
Дослідження структури міжнародних систем в 60-70-ті рр. ХХ ст. К.Дойч, Д.Сінгер, Р.Роузкранц, К.Уолтс.
Метод системного моделювання. Моделі міжнародних систем М.Каплана, С.Хоффмана, Ч.Маклелланда.
Класифікації напрямів системних досліджень міжнародних відносин.
Тема 5. Підходи до дослідження міжнародних систем.
Класифікація підходів до дослідження міжнародних систем.
Тридиційно-історичний підхід: переваги та недоліки. Особливості історико-соціологічного підходу до дослідження міжнародних систем. Р.Арон як один з засновників історико-соціологічного підходу. Евристичний (структурний) підхід до дослідження міжнародних систем. Абстрактні моделі міжнародних систем М.Каплана.
Змішаний підхід до дослідження міжнародних систем. Синтез історико-соціологічного та евристичного підходів до дослідження міжнародних систем. Історично послідовні міжнародні системи Р. Роузкранца та Е.Луарда. Емпіричний підхід.Транссистемний (наскрізний) підхід.
Синергетичний підхід.
Світ-системна теорія. Праці А.Франка, І. Уоллерстайна, Г.Сандерсона, В.Макнейла, К.Чейз-Дана.
Тема 6. Критерії типології міжнародних систем.
Основні критерії типології міжнародних систем.Підсистема учасників і підсистема відносин. Міжнародні відносини як відносини політичні , головною ланкою яких є взаємодії між державами. Система міждержавних відносин як ядро глобальної міжнародної системи. Види міждержавних відносин.
Конфігурація співвідношення сил. Ієрархія акторів. Гомогенність та гетерогенність міжнародних систем. Внутрішній режим.
Типи контролю міжнародних систем. Імперський тип контролю. Біполярний тип контролю. Баланс сил. Модель багатополярної рівноваги. Модель біполярної рівноваги.
Типології міжнародних систем за природою елементів. Теорії ієрархії. Критерії ієрархії.
Статус держав в міжнародно-політичній ієрархії. Міжнародна стратифікація. Моделі ієрархії Д.Лемке, М.Каплана,А.Органскі, М.Вайта. Наддержави.Великі держави. Середні та малі держави. Залежні держави.
Тема 7. Структурні рівні системи міжнародних відносин.
Багаторівневість системи міжнародних відносин. Глобальний рівень системи міжнародних відносин. Глобальна міжнародна система та регіональні підсистеми-компоненти.
Взаємодія глобального рівня із структурами регіональних та субрегіональних рівнів. Рівень міжнародно-політичної ситуації. Рівень групових відносин. Рівень двосторонніх відносин.
Транснаціональний рівень системи міжнародних відносин.
Тема 8. Середовище системи міжнародних відносин
Поняття міжнародного середовища. Теорії міжнародного середовища. Внутрішнє та зовнішнє середовище.
Географічне середовище. Геополітика та геостратегія.
Соціальне середовище. Цивілізаційні теорії. Цивіліологія як наука, основні етапи розвитку.
Тема 9. Концепції організації міжнародних систем. Теорії міжнародного порядку.
Організація міжнародних систем. Етимологія термінів «міжнародний» та «світовий порядок». Історична та соціально-політична обумовленість ідеї “світового порядку”. Поняття і зміст категорій “міжнародний” і “світовий” порядок. Л.Міллер, Р.Купер, Х.Булл, Н.Ренгер. Критерії міжнародного і світового порядку. К.Ясперс про “правовий устрій світу через політичну форму”. Імператив “абсолютного суверенітету” С.Хоффмана.
Засоби організації міжнародного порядку. Схема прикладного аналізу міжнародного порядку.
Проект моделей світового порядку. Внесок Римського клубу, ЮНЕСКО.
Виміри міжнародного порядку. Еволюція міжнародних порядків. Історичні типи міжнародного порядку.
Зміни у вертикальному, горизонтальному та функціональному вимірах міжнародного порядку. Ідея І.Галтунга про колективну самореалізацію під контролем світового керівництва. Концепції “глобального гуманізму” С.Мендловиця і М.Гуртова.
Механізми регулювання міжнародного порядку.
Тема 10. Хронотопічний аналіз динаміки міжнародних систем.
Поняття просторово-часового континууму М.Бахтіна.
Розвиток як процес. Типи процесів на політичному просторі. Лінійні, рівномірно-поступальні процеси . Процеси хвильового або циклічного характеру. Цикли та хвилі. Процеси стадійної природи. Вибухові процеси. Системні війни. Концептуальні елементи системних війн (Р.Гілпін, Дж.Модельські, Дж.Леві, І.Валлерстайн, М.Мілдарскі).
Самоорганізація нелінійних систем. Теорія турбулентності Дж.Розенау.
Тема 11. Системний підхід до вивчення історії міжнародних відносин. Системність Довестфальського світоустрою.
Довестфальський етап міжнародних відносин, його головні ознаки. Виникнення явища міжнародних відносин. Початок поділу взаємодій на внутрішні та зовнішні. Формування міжнародного життя та міжнародної політики. Виникнення інституту держави.
Системність довестфальського світоустрою. Близькосхідна стародавня система міжнародних відносин. Антична Середземноморська система міжнародних відносин. Середньовічні системи міжнародних відносин.
Закони функціонування та трансформації міжнародних систем.
Тема 12. Вестфальська світополітична модель світу.
Процес розвитку міжнародних систем. Міжнародна система як неформальна інституалізація співвідношення сил між державами в відповідному просторово-часовому контексті.
Вестфальська світополітична система міжнародних відносин: основні характеристики. Суверенні держави як домінуючі суб’єкти системи. Основні етапи розвитку .
Формування і розвиток євроцентриського світу.
Особливості Віденської міжнародної системи. Переділ світу, закріплений Віденським конгресом. Особливості системи, причини її руйнування.
Проблема перебудови міжнародних відносин після Першої світової війни. Етапи розвитку Версальсько-Вашингтонської системи. Її основні вади та недоліки.
Периферія Версальської міжнародної системи. Формування регіональних підсистем міжнародних відносин.
Головні характеристики Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин.
Криза європоцентриського світу. Завершення формування глобальної системи світополітичних відносин. Глобалізація міжнародних протиріч.
Тема 13. Сучасна міжнародна система .
Формування нової системи міжнародних відносин. Специфіка переходу від біполярної до сучасної міжнародної системи.
Структурно-функціональні атрибути сучасної міжнародної системи. Роль військового фактору. Економічна безпека. Військовий фактор в сучасних міжнародних відносинах.
Міжнародні організації як механізми регулювання міжнародних відносин.
Регіональні проблеми сучасних міжнародних відносин.
Україна в сучасних міжнародних відносинах.
Тема 14. Поняття глобального розвитку, його системний характер.
Поняття глобального розвитку, його структура, складові. Формування глобальної світдомості. Глобальні форми співіснування людей.
Політичне регулювання глобальних процесів. Глобальна безпека. Концепція безпеки у глобальному світі. Міжнародна та регіональна безпека: сучасні виклики та загрози. Конфлікти в контексті глобального розвитку. Ядерний чинник глобальної безпки.
Глобальна політична культура.
Тема 15. Політична модернізація як чинник глобального розвитку і як особлива форма цивілізаційного процесу.
Поняття та сутність модернізації. Теорія модернізації та етапи її розвитку. Етапи модернізації. Типи модернізації. Структурні рівні модернізації за М.Леві. Моделі модернізації. Механізми здійснення модернізації.
Теоретична база модернізації. Концепції Р.Пребіша, А.Франка та І. Уоллерстайна.
Вибір шляхів модернізації та культурно-цивілізаційні блоки. Політична і економічна модернізація країн західного і незахідного типу. Особливості індустріалізації, економічного зросту та модернізації в країнах Азії. Особливості конфуціанського неоіндустріалізму. Нові індустріальні країни Азії “першої” і “другої” хвилі. Латиноамериканський варіант неоіндустріалізму. Фактори неоіндустріальної альтернативи вестернізації. Роль НІК у світовій економіці та політиці.
Глобальні аспекти модернізації. Значення вивчення модернізаційного досвіду для України.
Тема 16. Глобалізація в міжнародних відносинах.
Міжнародні відносини і глобальний розвиток. Класичне розуміння глобалізації людського суспільства. Економіко-центрична парадигма в глобалістиці: теорія імперіалізму, теорія залежності, теорія світової системи.
Вплив глобалізації на природу міжнародних відносин. Визначення змісту категорії “глобалізація”. Співвідношення глобального та локального. Розвиток світової політики та міжнародних відносин в контексті глобалізації.
Аналіз процесу глобалізації в просторі і в часі. Глобалізація форм і засобів існування як причина світових війн. Головні аспекти глобалізації міжнародних відносин. Зовнішня політика держав в умовах глобалізації.
Концепції антиглобалізму (Р. Робертсон). П’ять проектів світоспільності (М.Чешков). Пошук нових стабілізаційних стратегій глобалізації (А.Панарін); геополітичної, екологічної, соціокультурної.
Сучасні прояви глобалізації і фрагментації. Нові загрози, які супроводжують процес глобалізації.
Тема 17. Світова політика та глобальне суспільство. Мегатренди і глобальні проблеми.
Феномен світової політики. Світова політика як об»єкт наукового дослідження. Провідні парадигми в дослідженні світової політики. Транснаціональні та міждержавні відносини.
Світовий політичний процес як наукова категорія і об’єктивна реальність. Світовий соціум і його складові. Сукупність змін політичних статусів. Функціональна єдність і протиріччя дій і взаємодій суб’єктів міжнародних відносин. Політична неоднорідність світу.
Рушійні сили і визначальні тенденції світового політичного процесу. Політична активність інституціональних об’єктів міжнародних відносин. Нова якість світового політичного процесу. Парадигми конфлікту і стабільності у світовій політиці. Мегатенденції на зламі тисячоліть.
Трансформація національного суверенітету в умовах глобалізації.
Трансформації політичного простору в умовах глобалізації.
Мегатренди та глобальні проблеми.
Тема 18. Стратегії та моделі глобальних взаємодій.
Концепція виклику та відповіді в політичній глобалістиці. Становлення глобального світу як відповідь на виклики сучасності: економічні, політичні, моральні, культурні.
Аналіз основних стратегій глобальних взаємодій, які склалися історично: ізоляції, завоювання, запозичення, мімікрія, діалог. Роль та значення цих стратегій на різних етапах становлення глобального світу.
Стратегія зіткнення цивілізацій. Народи між цивілізаціями, цивілізаційні розломи. Динаміка цивілізаційних процесів і можливість досягнення консенсусу в діалозі цивілізацій. Формування сучасної планетарної свідомості людства як глобального суб’єкту, що усвідомлює свою ідентичність, свою колективну волю, свій проект майбутнього. Проблема поєднання ідентичностей в глобальному просторі: етнічної, національної, цивілізаційної, континентальної, планетарної.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
а) основна
1. Богатуров А.Д., Косолапов Н.А. , Хрусталев М.А. Очерки теории и методологии политического анализа международных отношений. М.Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2002. – 384 с.
2. Коппель О.А., Пархомчук Е.С. Міжнародні системи і глобальний розвиток. – К.: ФАДА, ЛТД, 2005.
3. Мальський М., Мацих М.М. Теорія міжнародних відносин: Підручник. 2-е вид., перероблене і доп. – К.: Кобза, 2003. – 528 с.
4. Міжнародні системи і глобальний розвиток./ підручник Кер.авт.колективу О.А.Коппель; за ред. Л.В.Губерського, В.А.Манжоли. авт.колективу О.А.Коппель. Київ.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008.
5. Современные международные отношения. Учебник / под ред. А.В. Торкунова. – М.: Российская политическая энциклопедия, 2000. – 584 с.
6. Хрусталев М.А. Анализ международных ситуций и политическая экспертиза. Очерки теории и методологии. Москва, МГИМО, 2008.
7. Цыганков П.А. Теория международных отношений. - М.:Гардарики, 2002. – 590 с.
б) додаткова
1. Антюхина-Московченко В.И., Злобин А.А., Хрусталев М.А. Основы теории международных отношений – М., 1988.
2. Альтернативные пути к цивилизации: Кол. Монография \ Под ред. Н.Н.Крадина, А.В. Коротаева, Д.М. Бондаренко, В.А.Лынши. – М.: Логос, 2000. – 368 с.
3. Арон Р. Мир і війна між націями. - К., Юніверс, 2000. – 688 с.
4. Бахтин М.М. Автор и герой. К философским основам гуманитарных наук. СПБ 2000.
5. Бахтин М.М. Эпос и роман. СПБ 2000.
6. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. – М., 1993.
7. Берталанфи Л. фон . История и статус общей теории систем / Л.фон Берталанфи // Системные исследования: Ежегодник, 1972. – М., 1973.
8. Бестужев-Лада И.В. Альтернативная цивилизация. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. – 352 с.
9. Богатуров А.Д., Косолапов Н.А.,Хрусталев М.А. Очерки теории и методологии политического анализа международных отношений. М.: Научно-образовательный форум по международным отношениям, 2002.
10. Бжезинский Збигнев. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы. – М.: Междунар. отношения, 1999. – 256 с.
11. Бжезинский Збигнев. Вне контроля. Глобальный беспорядок накануне ХХІ века.
12. Бродель Ф. Время мира. (Материальная цивилизация и капитализм. Т. 3.) М., 1992.
13. Бурдье П. Физическое и социальное пространство. М., 1993.
14. Бурдье П. Социология политики. М., 1993.
15. Введение в теорию международных отношений. Учебное пособие / Отв. ред. А.С. Маныкин. М., 2001.
16. Восток/Запад: Региональные подсистемы и региональные проблемы международных отношений. / Учебное пособие под ред. А.Д.Воскресенского. М.,МГИМО, 2002. – 528 С.
17. Василенко И.А. Политическая глобалистика: Учебное пособие для вузов. – М.: Логос, 2000. – 360 с.
18. Введение в социологию международных отношений. – М.: Междунар. отношения, 1992.
19. Гаджиев К.С. Введение в геополитику. - М.: Логос, 1997. – 416 с.
20. Гаджиев К.С. Геополитика. - М.: Междунар. отношения, 1997. – 384 с.
21. Гаджиев К.С. Политическая наука. - М.: Междунар. отношения, 1996. –400 с.
22. Гаджиев К.С. Политическая философия. - М.: Економика, 1999. – 606 с.
23. Гаджиев К.С. Геополитические горизонты России (контуры нового миропорядка)\ К.С. Гаджиев.- М.: «Издательство «Экономика», 2007. – 751 с.
24. Гелл Д., Е. МакГрю, Д. Голдбрайт, Дж.Перратон. Глобальні трансформації. Політика, економіка, культура. Пер. з англ. Переднє слово Ю. Павленка. – К.: Фенікс, 2003. -584 с.
25. Горин Д.Л. «Пространство и время в динамике российской цивилизации». М., «Еликториал УРСС, 2003.-280 c.
26. Глобалистика. Энциклопедия./ Гл.ред. И.И.Мазур,А.Н.Чумаков. М. 2003. -1328 С.
27. Дегоев В.В. Внешняя политика России и международные системы. 1700-1918 гг.-М., 2004.
28. Дебидур А. Дипломатическая история Европы: от Венского до Берлинского конгресса (1814-1878). - М., 1994.
29. Дюрозель Ж.Б. Історія дипломатії від 1919 року до наших днів. - К, 1995.
30. Дергачов В.А. Глобалистика.М.: ЮНИТИДАНА, 2005. – 303 С.
31. Дергачев В.А. Геополитика. – К.: ВИРА-Р, 2000. – 448 с.
32. Гришин А.В., Никольский Н.И. Системный анализ международных отношений. М., 1982.
33. Данилевский Н.Я. Россия и Европа. Взгляд на культурные и политические отношения славянского мира к германо-романскому. – М., 1991.
34. Дугин А. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. - М.: Арктогея, 1997. – 608 с.
35. Емельянов Ю. Рождение и гибель цивилизаций. – М.: Вече, 2000. – 544 с.
36. Кальвокоросси П. Мировая политика после 1945 года: В 2-х кн.- М.: Междунар. отношения, 2000 – 464 с.
37. Кащеев В. Эллинистический мир и Рим: война, мир и дипломатия. -М., 1993.
38. Киссинджер Г. Дипломатия. Пер. с англ. В.В.Львова \ Послесл. Г.А.Арбатова. – М., Ладомир, 1997. – 848 с.
39. Кокошин А. Реальный суверенитет в современной мирополитической системе. Изд. 2-е, доп. Серия: Мировой порядок. М.: Европа 2006.
40. Кузьменко В.А., Романчук О.К. На порозі надцивілізації: роздуми про майбутне. - Львів, 1991.
41. Лебедева М.М. Мировая полика в ХХ1 веке: акторы, процессы, проблемы. – 142 с., М.; МГИМО-Университет, 2009.
42. Лебедева М.М. Мировая полика. М.: Аспект Пресс. Изд. 2-2, доп. и перераб.2006.
43. Международные отношения: социологические подходы. \ Рук. авт. колл. проф. П.А.Цыганков. – М: Гардарика, 1998
44. Мир вокруг Росии: 2017. Контуры недалекого будущего. / Под ред. А.С.Караганова. – М., Культурная революция, 2007.
45. Міжнародна система, безпека і глобальний розвиток. Конспект лекцій з курсу “Порівняльна політологія”. Авт. - укл. С.О. Шергін. - К., 1996.
46. Михайлов Т.А. Эволюция геополитических идей – М.: Весь Мир, 1999. – 184 с.
47. Могилевский В.Д. Методология систем. М., 1999.
48. Макиавелли Н. Государь. – М., 1990.
49. Моисеев Н. Человек и ноосфера. - М., 1990.
50. Моисеева Л.А. История цивилизаций. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. – 416 с.
51. Нэсбитт Д. Эбурдин П. Что нас ждет в 90-е годы. Мегатенденции. Год 2000: десять новых направлений на 90-е годы. Пер. с англ. - М., 1992.
52. Павленко Ю. Історія світової цивілізації: Соціокультурний розвиток людства. – К.: Либідь, 1999. – 360 с.
53. Панарин А.С. Глобальное политическое прогнозирование в условиях стратегической нестабильности. – М.: Эдиториал УРСС, 1999. – 272 с.
54. Панарин А.С. Философия политики. - М.: Новая школа, 1996. – 423 с.
55. В.П.Пантин. Циклы и волны глобальной истории. Глобализация в историческом измерении.М.,2003.
56. Пантин В.П.. Циклы и ритмы истории. Рязань, 1996.
57. Пантин В.П. Циклы и волны модернизации как феномена социального развития. М.,1997.
58. Поздняков Э.А. Политика и нравственность. - М.: Прогресс - Культура, 1995. – 112 с.
59. Поздняков Э.А. Философия политики. В 2 т. - М., 1994.
60. Поздняков Э.А. Системный подход и международные отношения. – М., 1976.
61. Политология. Учебник для вузов \ Под ред. М.А.Василика. – М.: Юристъ, 1999. – 600 с.
62. Политология: хрестоматия \ сост. проф. М.А.Василик, доц. М.С.Вершинин – М.: Гардарики, 1999. – 843 с.
63. «Приватизация» мировой политики – локальные действия – глобальные результаты / Под ред. М.М.Лебедевой. – М.: Голден Би, 2008.
64. Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса: Новый диалог человека с природой: Пер. с англ. Ю.А.Данилова / Общ. ред. В. И. Аршинова, Ю. Л. Климонтовича и Ю. В. Сачкова // http://spkurdyumov.narod.ru/Ppigogin/PriOglavl.htm;
65. Протопопов А.С., Козьменко В.М., Елманова Н.С. История международных отношений и внешней политики России (1648-2005) / Под. ред. А.С. Протопопова. - М., 2006.
66. Рассел Б. История западной философии. - М., 1993. - Ч. 1-2.
67. Римский клуб. История создания, избранные доклады и выступления, официальные материалы // Под ред. Д.И.Гвишиани, - М., 1997.
68. Российская наука международных отношений: новые направления / Под редакцией А.П.Цыгакова, П.А.Цыгакова. – М.: ПЕР СЭ, 2005. – 416 с.
69. Россия и мир. Новая эпоха. 12 лет, которые могут все изменить / отв.ред. и рук. авт. кол. С.А.Караганов М.: АСТ: Русь-Олимп, 2008. – 444 с.
70. Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. – М., Прогресс-Традиция, 2002.
71. Система, структура и процесс развития современных международных отношений / отв. ред. В.И. Гантман - М.: Наука, 1984. – 422 с.
72. Системная история международных отношений: В 4 т. / Под ред. А.Д. Богатурова. - М., 2000.
73. Советская внешняя политика в годы "холодной войны" (1945-1985): Новое прочтение. - М., 1995.
74. Современные глобальные проблемы мировой политики: Учеб. Пособие для студентов вузов / Под ред. М.М.Лебедевой. – М.: Аспект Пресс, 2009. – 256 с.
75. Сравнительное изучение цивилизаций. Хрестоматия.: Учеб. пособие для студентов вузов / Сост., ред. и вступ. ст. Б.С. Ерасов – М.: Аспект Пресс, 1999. – 556 с.
76. Ткаченко В.М. Україна на межі цивілізацій. К., 1995.
77. Тойнбі А.Дж. Дослідження історії. У 2 т. – К.: Основи, 1995.
78. Тойнби Э. Цивилизации перед судом истории. – М., 1996. Уайтхэд А.Н. Избранные работы по философии М., 1989.
79. Транснациональные процессы: ХХІ Век/ ИСП РАН, Научная ред..: Г.Ю.Семигин, М., Современная экономика и право, 2004. - 344с.
80. Уоллерстайн И. Общественное развитие или развитие мировой системы? \\ Вопросы социологии, 1992, №1.
81. Уткин А.И. Американская футурология международных отношений в ХХ веке. - М., 1990.
82. Уткин А.И. Мировой порядок ХХІ века. М., ЭКСМО. 2002. – 512 С.
83. Уткин А.И. Россия и Запад: история цивилизаций. - М.: Гардарики, 2000. – 574 с.
84. Фукуяма Ф. Конец истории? \\ Философия истории. Антология. М., 1995.
85. Хонин В.Н. Теория международных отношений. Общая часть. – К.: Акаем-Пресс, 2005. – 456 с.
86. Хакен Г. Синергетика. Иерархии неустойчивостей в самоорганизующихся системах и устройствах. Пер. с англ. В. И. Емильянова - М.: Мир, 1985.
87. Хрусталев М.А. Системное моделирование международных отношений. - М., 1988.
88. Цыганкой А.П. Цыганкой П.А. Социология международных отношений: Анализ российских и западных теорий: Учебное пособие для студентов вузов / А.П.Цыганков, П.А.Цыганков. – М.: Аспек Пресс, 2006. – 238 с.
89. Чешков М.А. Глобальный контекст современной России. Очерки теории и методологии мироцелостности. М.: МОНФ, 1999.
90. Чешков М.А. Развивающийся мир и пост-тоталитарная Россия. Новые конфигурации мирового пространства. М., 1994.
91. Шахназаров Г.Х. Грядущий миропорядок. О тенденциях и перспективах международных отношений. М., 1981.
92. Шпенглер О. Закат Европы. Очерки мифологии мировой истории. – М., 1993.
93. Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.
94. Analyzing International Relations. A Multimethod Introduction / Ed. by W.Coplin, Ch.Kegley. N.Y.: Praeger, 1975.
95. Arrighi С. et al. Chaos and Governance in the Modem World System. Minneapolis, Minn., 1999.
96. Blechman B. US Security in the Twenty First Century.- Boulder - London. 1987.
97. Braudel Fernand. A History of civilizations/ the Penguin Press, 1994. Banks M., Shaw M. (ed.) State and Society in International Relations. L.; N.Y., 1991.
98. Brown С, Nardin Т., Rengger N. [eds.] International Relations in Political Thought. - Cambridge, 2002.
99. Bull H. The Anarchical Society. A Study Order in World Politics. N.Y.: Columbia University Press, 1977.
100. Barry Buzan, Richard Little. International Systems in World History/ Remaking the Study of International Relations/ Oxford University Press, 2000.
101. Civilizations and world systems: studying world-historical change \ Stephen K. Sanderson, editor. 1995.
102. Cooper R. Is there a New World Order? // Prospects for Global Order. Vol. 2 / Ed. by Seizaburo Sato and Trevor Taylor. L.: Royal Institute of International Relations, 1993.
103. Cox R.W. A Perspective on Globalization // Globalization: Critical Reflections / Ed. by J.H. Mittelman. Boulder; London: Lynne Rienner, 1997.
104. Cox R.W. Production, Power and World Order. Social Forces in the Making of History. N.Y., 1987.
105. Cox R.W. A Perspective on Globalization // Globalization: Critical Reflections / Ed. by J.H. Mittelman. Boulder; London: Lynne Rienner, 1997.
106. Deutsch K., Singer D. Multipolar Power Systems and International Stability // Analyzing International Relations: a Multimethod Introduction / Ed. by W. Coplin and Ch. Kegley. N.Y.: Praeger, 1975.
107. Dewitt D.B. The New Global Order and the Challenges to International Security // Building a New Global Order. Emerging Trends in International Security. Toronto; Oxford; New York: Oxford University Press, 1993.
108. Devezas, Tessaleno, George Modelski. Power Law Behavior and World System Evolution: A Millennial Learning Process // Technological Forecasting and Social Change. – 2003. – no.70. – P.819-859
109. Donnelly, Jack. Sovereign Inequalities and Hierarchy in Anarchy: American Power and International Security // European Journal of International Relations. – 2006. – 12 (2) – P.139-70.
110. Evans C, Newnham J. Dictionary of International Relations. L., 1998.
111. Falk R. Exploration at the Edge of Time. The Prospects for World Order.- Philadelphia, 1992.
112. From Cold War to Collapse: Theory and Work Politics in the 1980s / Ed. by Mike Bowker, Robin Brown. Cambridge: Cambridge University Press, 1993.
113. Fukuyama F. The End of History and the Last Man. N.Y., 1993.
114. Fukuyama F. Trust: Тhе Social Virtues and the Creation of Procperity. N.Y., 1996.
115. Gaddis J.L. International Relations Theory and the End of the Cold War // International Security. Vol. 17. № 3 (Winter 1992/1993).
116. Gaddis J.L. The Long Peace: Element of Stability in the Postwar International System // International Security. Vol. 10. № 4 (Spring 1986). P. 99-142.
117. Galtung J. The True Worlds. A Transnational Perspective.- N.Y., 1980.
118. Giddens A. The Constitution of Society. An Outline of the Theory of Structuration. Cambridge, 1984; Chicago, 1990.
119. Gilpin R. The Political Economy of International Relations. Princeton: Princeton University Press, 1987.
120. Goldman К. Change and Stability in Foreign Policy: The Problems and Possibilities of Detente. Princeton: Princeton University Press, 1988.
121. Goldstein J.S. Long Cycles: Prosperity and War in the Modern Age. New Haven; L.; 1988.
122. Guehenno J.M. Globalization and the International System // Journal of Democracy. 1996. № 4.
123. Heuser B. War, Peace, and World Orders in European History. - L, 2001.
124. Huntington S. Political Order in Changing Societies.- L., 1968.
125. Huntington S. The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order.- N.Y., 1996.
126. Horowitz J. War and Peace in Contemporary Social and Philosophical Theory.- N.Y., 1973.
127. Issues in World Politics \ Ed. By Brian White, Richard Little and Michael Smith. St. Martin Press. New York, 1997.
128. Kahn H., Simon L. Global 2000 Revised. Wash., 1984. International Relations Theory. Realism. Pluralism. Globalism / Ed. by Paul Viotti and Mark Kauppi. N.Y.; L.: Macmillan Publishing Company, 1987.
129. Kaplan M. The System Approach to International Politics // New Approach to International Politics / Ed. by M. Kaplan. N.Y.: Sharpe, 1968.
130. Kegley C., Raymond G. A Multipolar Peace? Great Power Politics in the Twenty-first Century.-N.-Y., 1994.
131. Kennedy P. The Rise and Fall of the Great Powers: Economic Change and Military Conflict from 1500 to 2000. N.Y., 1987.
132. Keohane R., Nye J. Power and Interdependence. - Boston, 1977.
133. Keohane R.O. After Hegemony. Cooperation and Discord in the World Political Economy. Princeton: Princeton University Press, 1984.
134. Kissinger Н. A World Restored: Metternich, Castelreagh and the Problems of Peace. Boston: Houghton Mifflin, 1973.
135. Kissinger H. Russian and American Interests after the Cold War // Rethinking Russia's National Interests / Ed. by Stephen Sestanovich. Washington: Center for Strategic and International Studies, 1994.
136. Knutsen T. The rise and fall of world orders. - Manchester; N.-Y., 1999.
137. Levy M. Modernization and the Structure of Society.- Princeton, N.J., 1970.
138. Linklater A. Beyond Realism and Marxism: Critical Theory and International Relations. L.; N.Y., 1990.
139. Macro-sociology theory. \\ Ed. By S.N. Eisenstadt. – L., 1985.
140. Macro-sociology, theory, analysis and comparative studies. – L.: 1977.
141. Mc. Grew Anthony J. Lewis Paul U. Global Politics. Globalization and the Nation-State. – Polity Press, 1992.
142. Managing Global Chaos / Ed. by C.Crocker - Washington 1996 -P. 223-236.
143. Mearsheimer J. Back to the Future: Instability in Europe after the Cold War // International Security. - 1990. -Vol. 15. - P. 5-56.
144. Miller L.H. Global Order. Values and Power in International Politics. 3rd ed. Boulder; San Francisco; Oxford: Westview, 1994.
145. Mittelman J.H. The Dynamics of Globalyzation // Globalization: Critical Reflections / Ed. by J.H. Mittelman.
146. Modelski G. Long Cycles in World Politics. Seattle, 1986; Wash., 1987.
147. Molly Cochran. Normative Theory in International Relations. A Pragmatic Approach/ Cambridge University Press, 1999. - 298 p.
148. Morgan P. International Security: Problems and Solutions. – Washington DC: CQ Press, 2006.
149. Morgenthau H.I. Politics Among Nations. 6th ed. N.Y.: Knopf, 1985.
150. Myers N. The Environmental Basis of Political Stability. Ultimate Security. N.Y.; L.: W.W.Norton and Company, 1993.
151. Nye J. What New World Order? \\ Foreign Affairs. 1994. P.83-96.
152. Nye J. Bound to Lead: The Changing Nature of American Power.- N.Y., 1990.
153. Rengger N.J. No Longer a «Tournament of Distinctive Knights»? Systemic Transition and the Priority of International Order // From Cold War to Collapse: Theory and World Politics in the 1980s / Ed. by Mike Bowker and Robin Brown. Cambridge: Cambridge University Press, 1993.
154. Rennstich, Joachim Karl. Chaos or ReOrder? The Future of Hegemony in a World-System in Upheaval // Journal of World System Research. – 2005. – no. 2. – P.209-238
155. Rosenau J. Intenational Politics and Foreign Policy.- N.Y., 1969.
156. Rosenau J. Turbulence in World Politics: A Theory of Change and Continuity. Princeton, N.J., 1990.
157. Rostow W.W. Politics and the stages of growth. – Cambridge, 1971.
158. Shaw Martin. Global Society and International Relations. Sociological Concepts and Political Perspectives. \\ Polity Press, 1994.
159. Singer D., Small M. The Wages of War, 1816-1965. A Statistical Handbook. N.Y., 1972.
160. The Future of International Relations. Ed. By Iver B. Neumann and Ole Waver, 1997.
161. The World System five hundred years or five thousand. \\ Ed. By Andre Yonder Frank and Barry K. Gill \\ Routledge, 1993.
162. Toffler A. Third Wave.- N.Y., 1980.
163. Viotti P., Kauppi M. International Relations and World Politics: Security, Economy, Identity. 3rd ed. – Upper Saddle River: Prentice Hall, 2006.
164. Wallerstein I. Geopolitics and Geoculture. Essays on the Changing World System. Cambridge and N.Y.; 1991.
165. Wallerstein I. The Modern World System I. Capitalist Agriculture and the Origins of the World-Economy in the Sixteenth Century. N.Y.; L., 1974.
166. Wallerstein I. The Modern World System II. Mercantilism and the Consolidation of the European World-Economy 1600-1750. N.Y.; L., 1980.
167. Wallerstein I. The Modem World System III. The Second Era of Great Expansion of the Capitalist World Economy 1730—1840s. San Diego, 1989.
168. Wallerstein I. The Politics of the World Economy: The States, the Movements, and die Civilizations. Cambridge, 1984.
169. Wallerstein I. After Liberalism. - N.-Y., 1995.
170. Waltz К. Political Phylosophy and the Study of International Relations // Fox W.T.R. (ed) Theoretical Aspects of International Relations. Notre Dame, 1959.
171. Waltz K. The Emerging Structure of International Politics // International Security. Vol. 18. № 2 (Fall 1993).
172. Waltz К. The Stability of the Bipolar World // Daedalus. Vol. 13. 1964 (Summer 1964).
173. Waltz K.N. Theory of International Politics. Reading: Adison-Wesley, 1979.
174. Waltz, Kenneth. Structural Realism after the Cold War // International Security. – 2000. – no.25. P.5-41.